01014, м. Київ, бул. Лесі Українки 29, оф. 42
тел.: (044) 285-60-17, 285-74-17, e-mail: office@vaks.org.ua

Всеукраїнська Асоціація

кредитних спілок

Вікторія Волковська: «Попри все нас почули!»

Вікторія Волковська: «Попри все нас почули!»

З початку 2013 року український ринок кредитних спілок звернув на себе особливу увагу представників державних органів і засобів масової інформації. Причина — реформування системи, передбачене Національним планом дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010—2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».

Виконавцями завдання Президента, яке стосується розвитку системи кредитної кооперації, призначені Національний банк України та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Однак у кожного з них було своє бачення майбутнього української кредитної кооперації. І на сьогодні компроміс знайшла Адміністрація Президента України, куди надійшов законопроект Нацбанку.

Про те, як зміниться ринок кредитних спілок вже незабаром і що допомогло відстояти шлях його розвитку, а не згортання, розповіла Вікторія Волковська, Президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок. 

Пані Вікторія, останні події на ринку дозволяють зрозуміти, наскільки хитке становище наразі в кредитних спілок. ВАКС багато зробила, щоб зберегти рівновагу. А з чого все почалось?

— Спочатку була криза, яка виявила всі недоліки та застарілості законодавства про кредитні спілки. Особливо криза «виштовхнула на поверхню» псевдо-кредитні спілки і певна група вкладників, яка сьогодні доволі агресивно налаштована до діяльності кредитних спілок, опинилась без грошей.

Потім робота Тимчасової слідчої комісії при Верховній Раді, потім кілька проектів Концепцій подальшого розвитку, а ще потім — в Національному плані дій на 2012 рік з’являється пункт 24, який передбачає наведення порядку на ринку кредитної кооперації, у тому числі шляхом певних обмежень нашої діяльності.

Національний банк України як перший (і головний) виконавець цього пункту виходить з пропозицією знизити ризики на ринку небанківських фінансових установ шляхом заборони кредитним спілкам працювати з депозитами фізичних осіб, а тим, хто хоче продовжити таку діяльність, — перетворитися в кооперативні банки.

Постало два питання: чи зможуть кредитні спілки виконати навіть пом’якшені вимоги до кооперативних банків? якщо з двох функцій (кредити і депозити) забрати одну, то як виживатимуть спілки та їхні члени? Одразу проведений по ринку аналіз довів, що ті спілки, які з огляду на різні обставини, не отримали ліцензії на право залучати депозити, протягом останніх трьох років суттєво скоротили обсяг кредитування. 

Припускаю, кредитні спілки не зраділи такій перспективі. Що робила ВАКС, аби переконати не робити таких кардинальних змін?

— Ми ініціюємо, готуємо та проводимо специфічний захід — «Соціально-публічний економічний звіт кредитних спілок», де спілки-члени ВАКС розповідають про себе, свої програми, своїх вкладників і позичальників. До речі, тоді нам було доволі складно, адже мали презентувати себе по-новому: на кожну презентацію — 5 хвилин. А ми хвилюємось, не маємо досвіду виступів у таких заходах, бо на ринку кредитних спілок ніхто й ніколи не проводив нічого подібного. Проте! Представники високого рівня державних органів і, на той час Голова Нацкомфінпослуг, пан Стасевський А. Л., представники засобів масової інформації здивувалися: вони побачили кредитні спілки з іншого боку. Побачили такими, які вони є в своєму професійному житті, а його, напевно, подекуди, складно відрізнити від життя особистого. Мені здається, що саме тоді всі призупинилися й призадумались — якими ж насправді є кредитні спілки. Всі, я маю на увазі представників державних органі та ЗМІ. Це був настільки емоційний захід, таке єднання і така наполегливість в переконанні!… Сама я тоді зрозуміла, що такою командою можна гори перевернути. «Соціально-публічний економічний звіт кредитних спілок» став знаковим переломним моментом. По-перше, Нацкомфінпослуг висловила свої зауваження до запропонованого проекту, по-друге, до нас почали уважно приглядатися й прислуховуватися. 

І як події розвивалися далі?

— Далі в Національному плані дій на 2013 рік пункт 20.1 — вже більш зважений. Власне, у ньому запропоновано провести реформу на ринку кредитної кооперації, а в одному з підпунктів вже сказано про можливість, а не обов’язковість кредитних спілок перетворитися в кооперативні банки. Уже йдеться про реформування, а не скорочення ринку.

Не можу не зауважити, що пропозиції, напрацьовані НБУ, цікаві, професійні та, як мені здається, будуть затребувані, але не нами, а іншими фінансовими компаніями. А ми в той час писали, що, дійсно, пропозиції НБУ знімуть певні ризики, нададуть можливість розширити поле діяльності, але ці пропозиції цікаві банківським структурам, структурам, до яких ми не належимо.

Тоді було піднято ще одне, дуже складне для нашого ринку, питання щодо створення на ринку кредитної кооперації власного фонду гарантування.

Нам наполегливо рекомендують створити фонд власними силами, але, навіть не роблячи ретельних розрахунків, ми розуміємо, що це неймовірно дорого і складно. Саме тоді ми виходимо з альтернативною пропозицією: приєднати нас до діючого фонду вкладників банків. Заодно акцентуємо увагу на тому, що при створенні назвемо його «Банківського фонду гарантування» держава надала вагому фінансову підтримку, але це навіть не розглядається в нашому випадку. На ринку висловлювалися й інші пропозиції, наприклад такі: в кредитних спілок все так добре, ніяких гарантій взагалі не потрібно; пропонувалось також створення фонду у вигляді окремого департаменту при регуляторі. Але ці ідеї не знайшли підтримки: по-перше, в державних органах не вважають, що все так добре на нашому ринку, і, на жаль, пікети ошуканих вкладників це постійно доводять, по-друге, українське законодавство не дозволяє створювати будь-які фінансові інституції в структурі державних органів.

Але наш лист дав нам певний тайм-аут і тепер вже можу сказати — було чимало телефонних дзвінків від державних органів, які спробували розрахувати витрати, які нам було б необхідно взяти на себе за умови зобов’язання створити власними силами фонд гарантування. Тоді ми довели, що витрати невиправдані й не підйомні для нашого ринку. 

Зрозуміло. А як же з виконанням пункту 20.1 Національного плану дій?

— Держслужбовцям був потрібен певний час, щоб детально розібратися з фондом, і ми змогли переключитися на роботу над законопроектом.

Наш регулятор за участю міжнародних експертів і фахівців ринку розробив системний, зрозумілий і професійний проект змін до діючого закону про кредитні спілки. Але, беручи до уваги те, що в Україні, як і в усіх інших країнах світу (підкреслю — в усіх), Національний банк має все ж таки більше впливу, а в нашому випадку був зазначений першим виконавцем цього пункту Національного плану дій, то Нацкомфінпослуг погодилась з законопроектом, запропонованим НБУ.

Повторюсь, законопроект НБУ зрозумілий і професійний, але він не враховував нашої специфіки, нашої історії, і головне — стало вочевидь, що мета банка, навіть кооперативного, дуже відрізняється від мети кредитної спілки. І почались переговори. Ми з колегами розповідали, доводили, рахували. Ми завзято сперечалися, ми підіймали архівні звітні дані, ми робили аналіз за методами, яких раніше не використовували, і постійно говорили: ми інші, прислухайтесь до нас, подивіться на нас, зрозумійте. Я вже казала, було проведено надзвичайно багато різних зустрічей, обговорень, консультацій. Ми написали чималу кількість листів і звернень, ми стукали в усі можливі й неможливі двері, шукали партнерів, шукали підтримку. І нас підтримували, нас вислуховували! На жаль, нас не завжди розуміли наші колеги з НАКСУ і без особливого ентузіазму поставилися навіть до нашого прохання передати міжнародній конференції WOCCU наші листи й підтримати нас в намаганнях довести, що по всьому світу кредитні спілки працюють з депозитами, а в Україні нас хочуть позбавити цього права.

«Стукайте і будете почутими». І попри все нас почули!

Нас почули й наприкінці липня запитали: чи розуміємо, як багато проблем на нашому ринку? Чи усвідомлюємо, що їх потрібно негайно вирішувати? І чи готові ми брати участь у реформі системи?

Вказавши на недоліки ринку і законодавства, Адміністрація Президента навела чіткі пропозиції щодо реформування ринку кредитної кооперації. Головне в них — залишити за кредитними спілками право залучати кошти на депозити, можливість, а не обов’язковість перетворення кредитних спілок у кооперативні банки, в той же час посилення контролю з боку регулятора та впровадження більш дієвих механізмів гарантування й самоконтролю. 

Ви пишаєтесь перемогою?

— Це не можна назвати перемогою, ніхто ні з ким не воював, але я пишаюся тим, що вищі органи державної влади нас почули і до нас прислухались. Ось це, як на мене, важливо! Я сама часто кажу в житті: «Почуйте мене». Слухати і почути — різні речі й так чудово, коли вони співпадають, а в цьому випадку, дійсно, було що сказати, що розповісти про кредитні спілки, звичаї, принципи, про єдність і головне — про тих, з ким працюємо!

Попереду чимало роботи, якось між слів навіть було сказано, що якщо ринок не виправдає сподівань, повернутися до законопроекту НБУ можливо в будь-який час, але, думаю, цього не станеться, ми все ж таки доведемо, що гідні й варті поваги.

                        

              
Авторизація


Думка експерта

 

2019 рік - рік Григорія Галагана, споборника кредитної кооперації в Україні



Споживачам — членам КС

Що таке кредитна спілка?

На яких принципах ґрунтується діяльність кредитної спілки?

Які нормативно-правові акти регулюють діяльність кредитних спілок?

Детальніше
 

                    
    Всі права захищено
2005-2010 © vaks.org.ua
designed by: maxprojects.net