01014, м. Київ, бул. Лесі Українки 29, оф. 42
тел.: (044) 285-60-17, 285-74-17, e-mail: office@vaks.org.ua

Всеукраїнська Асоціація

кредитних спілок

Вікторія Волковська: «Кредитні спілки виконують соціальну функцію й працюють з найменш захищеними українцями»

Протягом 2010—2012 років кредитні спілки відстоюють свій професійний імідж, який значно постраждав під час останньої фінансової кризи. Сьогодні з одного боку громадяни, які вклали свої кошти в псевдо-кредитні спілки й тепер не можуть їх забрати, говорять про те, що всі кредитні спілки не гідні довіри українців. З іншого боку, багато вкладників кредитних спілок-членів ВАКС протягом останніх двох років написали на адресу державних органів чимало листів зі словами подяки цим фінансовим установам. Також вкладники писали державним мужам про те, що неможна перетворювати кредитні спілки на кооперативні банки, як запропонував Національний банк України, адже тоді установи, створені для звичайних людей, втратять свою сутність і вже не зможуть допомагати пересічним українцям.

Про ці й інші складнощі, з якими щодня стикаються вітчизняні кредитні спілки, Вікторія Волковська, президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок (ВАКС), розповідала слухачам «Радіо Ера-FM» 3 грудня в програмі «Вимір життя. Економіка».

Зокрема, відповідаючи на питання ведучого, Вікторія Волковська зазначила, що кредитні спілки працюють із «маленькими» українцями. «Маленькими не за зростом чи віком, маленькими в розумінні коштів, які вони готові покласти на депозит або взяти в кредит, — уточнила експерт. — Членами кредитних спілок є пенсіонери, звичайні працюючі громадяни, державні службовці й навіть священики. І не зажди член спілки приходить до офісу фінустанови вирішувати свої фінансові питання. Часто до спілки йдуть за порадою». Саме це відрізняє кредитну спілку від банка. Тому й пропозицію Національного банку перетворити спілки на кооперативні банки Вікторія Волковська вважає несвоєчасною: «Говорячи про перетворення в кооперативний банк, кредитні спілки-члени ВАКС орієнтуються на німецьку модель цих фінансових установ. У Німеччині кооперативні банки виникли саме з кредитних спілок, але цьому передувала низка змін у законодавстві. Власне, найголовнішими було те, що в Німеччині для кооперативних банків прийняли відповідне законодавство, зокрема спеціальний закон, що дозволило виділити кооперативні банки в окремий сегмент фінансового ринку. В Україні такого поки не відбувається, а виконати вимоги до звичайного банку (що очікує спілки в разі перетворення в кооперативні банки без змін у законодавстві) кредитні спілки не зможуть».

Однак це не єдине, що сьогодні турбує кредитівки. На жаль, у період кризи держава не підтримала кредитні спілки, як це було з банками. Ринок вистояв з певними втратами (станом на кінець 2012 р. в Україні працює 615 КС), але вже тоді керівники почали говорити про потребу гарантування вкладів членів кредитних спілок — це б дуже виправило ситуацію з довірою до таких фінансових установ. Проте, не зважаючи на численні звернення до представників державних органів влади в тому числі зі сторони ВАКС, рішення на рівні держави щодо створення окремого фонду чи приєднання кредитних спілок до вже існуючого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб досі немає.

Але воно дуже потрібно хоча б тому, що споживачі фінансових послуг часто плутають кредитні спілки з компаніями, які працюють за принципом «покупки в групах», а також з іншими фінансовими та макрофінансовими установами. Фонд гарантування вкладів став би не лише гарантом повернення коштів, а допоміг би відрізнити кредитні спілки від інших фінустанов, які маскуються під кредитну спілку.

Ще одним питанням для обговорення стало шахрайство з боку позичальників. «Останнім часом багато говорять про кредитні спілки, які не виконали свої зобов’язання перед вкладниками, але ж є чимало позичальників, котрі мають прострочені кредити. У 2012 році кредитні спілки багато уваги приділили роботі з боржниками, завдяки чому значно скоротили кількість неповернутих кредитів. Не можу не звернути увагу на те, що зараз прострочених кредитів у кредитному портфелі КС — менше 20 %, а в банків — понад 50 %», — зазначає Вікторія Волковская.

У той же час експерт відзначає, що частіше за все кредитні спілки не віддають прострочені кредити колекторам, а намагаються вирішити питання з боржником самостійно. При цьому керівники кредитних спілок консультуються з фахівцями й відвідують навчальні заходи, що організовує та проводить Всеукраїнська асоціація кредитних спілок.


Постійна адреса новини на сайті ВАКС 
http://vaks.org.ua/?id_news=709

 


 

                        

              
Авторизація


Думка експерта

 

2019 рік - рік Григорія Галагана, споборника кредитної кооперації в Україні



Споживачам — членам КС

Що таке кредитна спілка?

На яких принципах ґрунтується діяльність кредитної спілки?

Які нормативно-правові акти регулюють діяльність кредитних спілок?

Детальніше
 

                    
    Всі права захищено
2005-2010 © vaks.org.ua
designed by: maxprojects.net