01014, м. Київ, бул. Лесі Українки 29, оф. 42
тел.: (044) 285-60-17, 285-74-17, e-mail: office@vaks.org.ua

Всеукраїнська Асоціація

кредитних спілок

Оновлено. Представники державних органів влади й професійних об’єднань обговорювали шляхи розвитку системи кредитної кооперації

У Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, 25 вересня відбулася робоча нарада з питань впровадження пункту 24 Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010—2012 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».

Участь у цій нараді взяли представники Нацкомфінпослуг, Міністерства фінансів України, Комітету економічних реформ Адміністрації Президента України, Всеукраїнської асоціації кредитних спілок (ВАКС), Об’єднання кредитних спілок «Програма захисту вкладів» (ПЗВ), Національної асоціації кредитних спілок України (НАКСУ), експерти Німецького проекту DGRV/GIZ «Реформування фінансової діяльності в сільській місцевості».

Під час наради зазначені представники обговорили питання щодо:

  • запровадження диференційованого підходу до діяльності кредитних спілок;
  • здійснення пруденційного нагляду за кредитними спілками;
  • гарантування вкладів членів кредитних спілок;
  • саморегулівної організації на ринку кредитної кооперації.

Нагадаємо, що в пункті 24 Національного плану дій на 2012 рік йдеться про розвиток системи кредитної кооперації шляхом внесення на розгляд Верховної Ради України проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування та розвитку національної системи кредитної кооперації.

Відкриваючи засідання Олег Швець надав слово Юрію Буці (представнику Координаційного центру з упровадження економічних реформ), який зазначив, що «на даний час Координаційним центром проводиться обговорення шляхів реалізацій Національного плану та на основі висловлених пропозицій та зауважень будуть готуватись відповідні пропозиції для Адміністрації Президента. Висловлена Національним банком України позиція є думкою одного з учасників обговорення пункту 24 і не є остаточною, через це важливо почути думки та пропозиції всіх інших учасників».

Вікторія Волковська, президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок, висловила позицію ВАКС по кожному з питань обговорення:

- Щодо запровадження диференційованого підходу до діяльності кредитних спілок — «Є необхідним, як в силу специфіки роботи кредитних спілок так і з метою оптимізації державного нагляду за їх роботою. Зокрема, частина кредитних спілок, які працюють в сільській місцевості здійснюють кредитування таких потреб населення , які банки ніколи не будуть робити: лікування, виїзд на роботу, придбання худоби тощо. Врахування специфіки роботи дрібних спілок, які працюють на обмеженій території є критичним і недопустимо їх рівняти з банками, чи кредитними спілками із «всеукраїнським» статусом»;

- Щодо здійснення пруденційного нагляду за кредитними спілками та передачі нагляду Національному банку України за кредитними спілками, які здійснюють залучення депозитів — «Пруденційний нагляд  важливий елемент роботи регулятора, однак такий нагляд має впроваджуватись поступово. Ефективність пруденційного нагляду може бути підвищена за умови тісної співпраці з професійними об’єднаннями кредитних спілок/саморегулівними організаціями. При цьому нелогічним є розрив нагляду за кредитними спілками між двома регуляторами (Нацбанком та Нацкомфінпослуг)»;

- Щодо гарантування вкладів членів кредитних спілок — «Участь кредитних спілок в системі гарантування вкладів є важливим кроком в еволюції розвитку кредитних спілок. Кредитні спілки в переважній більшості здійснюють залучення великої кількості дрібних депозитів, а не великих депозитів, як це роблять банки. Тому система гарантування має бути націлене на захист пересічного громадянина України. Враховуючи обсяг депозитів в системі кредитних спілок, доцільним є не створення окремого фонду, а приєднання кредитних спілок до діючого фонду гарантування»

- Щодо саморегулівної організації на ринку кредитної кооперації — «Впровадження саморегулювання, а правильніше, «самоконтролю» є кроком, який дозволить покращити як взаємини між ринком та регулятором, так і підвищити рівень стабільності системи. Адже саморегулівні об’єднання та їх учасники найбільше зацікавлені в фінансовій надійності кредитних спілок. Однак, розглядаючи питання надання статусу саморегулівності професійними об'єднанням кредитних спілок, регулятор повинен передбачити вимоги до таких об'єднань, оскільки їм буде не лише надано певні права, але й покладено велику відповідальність за стан учасників ринку».

Віце-президент Національної асоціації кредитних спілок Катерина Калустова, висловила принципову підтримку позиції Вікторії Волковської, з двома застереженнями:

- «Якщо Нацкомфінпослуг здійснює нагляд за кредитними спілками, то цілком логічним стало б щоб Нацкомфіпослуг і здійснювало управління фондом гарантування депозитів членів кредитних спілок. Це дало б змогу оптимізувати і нагляд і виплати по неплатоспроможним спілкам». Дана пропозиція активно обговорилась учасниками зустрічі, зокрема, представники Нацкомфінпослуг висловилися, що створення такого Фонду потребувало б концептуального перегляду засад роботи регулятора, оскільки б на орган державної влади покладались не властиві для нього функції. Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Наталія Лапаєва, зазначила, що незважаючи на незвичність такого підходу в створенні фонду, на сьогодні це є поширеною практикою в країнах Європи – коли Фонд гарантування є підрозділом регулятора.

- «Наданню статусу саморегулівності має передувати встановлення чітких вимог до об'єднань / асоціацій кредитних спілок та недопущення створення «фіктивних» організацій, які матимуть відповідну кількість кредитних спілок, але не матимуть ресурсів для провадження саморегулівних функцій. Оскільки на сьогодні 2 всеукраїнські асоціації об’єднують близько половини учасників ринку, а ще 300 кредитних спілок не є учасниками жодного з об’єднань».

Перед виступом Івана Вишневського, голови правління «Програми захисту вкладів», Олег Швець попросив його акцентувати увагу на практиці провадження пруденційного нагляду за кредитними, який провадиться «Програмою захисту вкладів».

Підтримуючи попередніх доповідачів по основних питаннях, Іван Вишневський додав:

«Проблема гарантування вкладів членів кредитних спілок є більше «роздутою» з боку опонентів кредитних спілок, ніж це є насправді:

  1. Порівнюючи статистику по депозитах фізичних осіб на 1 січня 2012 року, видно, що 51 комерційний банк України має більше депозитів, ніж всі кредитні спілки України разом взяті. При цьому рівень капіталізації кредитних спілок є досить високим і подекуди сягає до 50% від активів. Якщо не буде цілеспрямованого «геноциду» з боку держави, кредитні спілки будуть працювати і розвиватись. Якщо і будуть поодинокі випадки неплатоспроможності (як це буває і в банках), то це не буде критичною часткою від усіх депозитів, оскільки, Фонд гарантування вкладів,  як професійний оператор проблемних активів, зуміє  мінімізувати втрати фонду, в тому числі і за рахунок капіталу неплатоспроможної фінансової організації.
  2. Гарантування вкладів потребують звичайні вкладники кредитних спілок (в переважній більшості це люди поважного віку), сума депозиту яких складає не більше 30-40 тисяч грн. Система гарантування вкладів і в банках працює не для «професійних вкладників – інвесторів», які вклали сотні тисяч гривень.
  3. На першому етапі доцільним є негайне приєднання кредитних спілок до Фонду гарантування вкладів  фізичних осіб та встановлення гарантованої суми на рівні не більше середнього депозиту в системі кредитних спілок (близько 20 тисяч гривень). Такий крок:

a. Дозволить підвищити рівень довіри населення до кредитних спілок;

b. Покращить державний нагляд за кредитними спілками;

c. Посилить систему самоконтролю серед самих кредитних спілок.

Після апробації таких заходів доцільним буде поетапне підняття гарантованих сум.

 Говорячи про впровадження пруденційного нагляду, необхідним є:

  1. Зміна періодичності подачі звітних даних. Учасники «Програми захисту вкладів» з 2008 року подають звітні дані щомісячно і це дає можливість детально аналізувати їх діяльність та оперативно реагувати на зміни в фінансовій політиці.
  2. Зміна обсягу звітних даних — вилучення даних, які дублюються; впровадження звітності по депозитних операціях (середньозважені ставки, строки залучення тощо);
  3. Перегляд існуючих нормативів – частину з них необхідно відкоригувати, частину скасувати.
  4. Запровадження обов'язкового управління та планування ліквідності в кредитних спілках, в першу чергу в тих, які здійснюють залучення депозитів населення.
  5. Покращення якості аудиторських перевірок кредитних спілок та уникнення дублювання з перевірками регулятора — на даний час під час перевірок велика увага приділяється формальній складовій (вчасне повідомлення про зміни, навчання тощо), і мінімум уваги якості кредитного портфеля та достовірності відображення резерву проблемних кредитів. Тому, жорстка позиція регулятора у відношенні до аудиторів, які підтверджують фінансову звітність кредитних спілок — «банкротів», призвела б до покращення якості аудиту, зменшила б напруження в системі кредитних спілок а також навантаження на інспекційні підрозділи Нацкомфінпослуг».

Андрій Страшний, заступник директора Департаменту фінансової політики Міністерства фінансів України, з приводу питань порядку денного зазначив:

«У випадку реформування системи нагляду за кредитними спілками, Міністерство фінансів України підтримує приєднання кредитних спілок до фонду гарантування вкладів. Але обов'язково має бути реформовано нагляд. Якщо ж йтиме мова про створення окремого фонду для кредитних спілок, Мінфін не підтримуватиме виділення бюджетних коштів на створення такого фонду — створення можливо за рахунок будь-яких ресурсів, але не за рахунок бюджету.

Щодо питання виплат вкладникам кредитних спілок, які втратили свої кошти в попередні періоди, то Мінфін взагалі не передбачає виділення коштів на такі заходи.

Крім того, необхідно пам’ятати, що зміна системи нагляду має бути синхронізована зі зміною системи бухгалтерського обліку та звітності кредитних спілок, і Міністерство фінансів України засвідчує готовність взяти участь в опрацюванні цих питань».

Наталія Лапаєва, начальник відділу з питань стратегії та трансформації Фонду, висловлюючи позицію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зазначила:

«Відповідно до принципу 8 «Обов’язкова участь в системі страхування депозитів» Основних принципів ефективних систем страхування депозитів, затверджених Базельським комітетом в 2009 році, гарантуванню/страхуванню повинні підлягати депозити населення, розміщені у всіх видах фінансових установ, яким таке право надано державою. В силу цього, Фонд принципово підтримує участь кредитних спілок в системі гарантування вкладів, але за умови забезпечення ефективного нагляду за кредитними спілками».

Анна Гамбург, керівник Проекту «Реформування фінансової діяльності в сільській місцевості» зазначила, що Проект принципово підтримує позицію асоціацій кредитних спілок, але додатково треба звернути увагу на таке:

«Питання реформування системи нагляду кредитних спілок та участі в системі гарантування вкладів необхідно розглядати в комплексі з питанням майбутнього кредитних спілок:

  • Чи надаватимуть кредитні спілки послуги юридичним особам (малим та середнім підприємствам, фермерським господарствам)?
  • Які послуги зможуть надавати кредитні спілки? Чи буде можливість здійснювати переказ коштів? Ведення поточних рахунків? Надання синдикованих кредитів?
  • Якою буде система управління ліквідності кредитних спілок: це здійснюватимуть ОКСи чи кооперативні банки?
  • Чи буде впроваджено систему дієвого самоконтролю з боку асоціацій?

Німецька система кооперативних банків стала стабільною завдяки дієвому самоконтролю, дієвій системі управління ліквідності через центральні кооперативні банки та інституційній гарантії, яку надає фонд гарантування кооперативних банків».

Підсумовуючи виступи учасників наради Директор департаменту нагляду за кредитними установами Нацкомфінпослуг Олег Швець подякував всім за плідну роботу та зазначив:

«Фактично всі учасники наради були солідарними в думці, що:

  • кредитним спілкам не можна забороняти залучати депозити, і нагляд за кредитними спілками повинен проводитись одним органом та не варто допускати розриву нагляду між кількома органами;
  • участь кредитних спілок в системі гарантування вкладів є доцільною, але запровадженню гарантування повинно передувати налагодження дієвого нагляду та взаємодія з саморегулівними організаціями
  • діюча регуляторна база потребує доопрацювання, в першу чергу в частині нормативів та звітності кредитних спілок.

Усі пропозиції та зауваження будуть відображені в протоколі наради та офіційно будуть передані в Адміністрацію Президента України».

 

Офіційні пропозиції учасників наради в письмову вигляд на сторінці «Програми захисту вкладів» http://pzv.net.ua/?nid=news|400 і:

Міністерство фінансів України >>>

Національний банк України >>>

Проект «Реформування фінансової діяльності в сільській місцевості» >>>

Всеукраїнська асоціація кредитних спілок >>>

Національна асоціація кредитних спілок України >>>

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб >>>

Підготував Іван Вишневський, голова правління Об’єднання кредитних спілок «Програма захисту вкладів»

 


Постійна адреса новини на сайті ВАКС 
http://vaks.org.ua/?id_news=658


 

 

                             

         
Авторизація


Думка експерта



Споживачам — членам КС

Що таке кредитна спілка?

На яких принципах ґрунтується діяльність кредитної спілки?

Які нормативно-правові акти регулюють діяльність кредитних спілок?

Детальніше
 

                    
    Всі права захищено
2005-2010 © vaks.org.ua
designed by: maxprojects.net