01014, м. Київ, бул. Лесі Українки 29, оф. 42
тел.: (044) 285-60-17, 285-74-17, e-mail: office@vaks.org.ua

Всеукраїнська Асоціація

кредитних спілок

Обговорюємо проект Концепції реформування та розвитку національної системи кредитної кооперації

Пропозиції Національного банку до проекту Концепції реформування та розвитку національної системи кредитної кооперації викликали багато запитань у засобів масової інформації, державних органів і самих учасників ринку.

Відповідей було чимало, дуже хотілось би зупинитися на головних.

Насамперед, хочу відзначити, що зараз триває обговорення проекту Концепції і пропозиції Нацбанку висловлені саме в процесі обговорення, а не є остаточним рішенням.

Дуже сподіваємося, що профільний регулятор, який добре знає нашу специфіку, вийде з іншими пропозиціями й допоможе нам відстояти наші професійні інтереси, бо якщо пропозиції Нацбанку реалізувати, то кредитні спілки перестануть існувати як вид фінансової установи.

Сьогодні кредитна кооперація в Україні об’єднує 1 млн 62 тисячі громадян. У 2011 р. 48 тисяч громадян довірили свої кошти українським кредитним спілкам, а 249,3 тисячі громадян мають діючі кредитні договори. Кредитний портфель складає 565 млн грн.

Проблеми ринку

Третій рік кредитні спілки працюють в умовах фінансової нестабільності. Не відбуваються зміни в законодавстві, яке до сьогодні так і залишається застарілим і недосконалим. Платоспроможність українців не зростає, а довіра до фінансових інститутів знижується. Оскільки за останні два роки з Державного реєстру фінансових установ виключили 150 кредитних спілок, істотно скоротилися активи, зменшилися кредитні програми, відбувся певний відтік внесків. Кількість членів кредитних спілок скоротилась майже втроє (-32,3 %).

Не спростилися й ліцензійні процедури, які залишаються одним з найболючіших питань у нашій діяльності. Ліцензії так і не стали безстроковими, не поставлена крапка в розмірі плати за ліцензію, хоча котрий рік поспіль ринок говорить про те, що ліцензійні процедури повинні бути простими й зрозумілими, а основну увагу в процесі ліцензування потрібно зосередити на оцінці існуючих у діяльності кредитних спілок фінансових та операційних ризиків, а не на формальних аспектах.

До чого призведе прийняття Концепції реформування й розвитку національної системи кредитної кооперації?

Сподіваюся, що та Концепція, яка буде прийнята в остаточній редакції, — а поки (ще раз підкреслю) триває обговорення проекту й висловлення пропозицій — призведе саме до реформування й розвитку системи кредитної кооперації, а не до згортання діяльності кредитних спілок.

Кредитні спілки по суті своїй соціальні й їхній відхід з ринку, насамперед, залишить без уваги та фінансової підтримки незахищені верстви пересічного населення, фермерів, кооператорів, пенсіонерів, будуть втрачені робочі місця, а отримати кредит на лікування, навчання або весілля стане великою проблемою.

Чи є інші, ніж запропоновані Нацбанком, шляхи вирішення проблем?

Так. ВАКС запропонувала Директиви з ключових питань реформування національної системи кредитної кооперації. У Директивах по стратегічно важливих питаннях нашої подальшої діяльності висловлено наше бачення й наші пропозиції.

Серед основних: обмежити діяльність кредитних спілок адміністративно-територіальними одиницями, впровадити систему саморегулювання як додатковий самоконтроль на ринку, ввести обов’язковість членства спілок у професійних об’єднаннях.

Що стосується найбільш гострої сьогоднішньої нашої проблеми — вкладників неплатоспроможних кредитних спілок, то ми вважаємо, компенсація у вигляді разової виплати їх вкладникам за рахунок цільових бюджетних фондів під контролем регулятора вирішила б цю проблему.

Ми ж зі своєї сторони — а ВАКС дійсно представляє професійну, здорову частину ринку — готові взяти на себе додаткові зобов’язання й готові до більш ретельного контролю нашої діяльності. Не можу не відзначити, що в своїх рядах ВАКС, не маючи статусу СРО, вже почала вводити певні професійні стандарти, внутрішній фінансовий контроль і аналіз.

Що стосується права кредитних спілок на залучення внесків (вкладів) на депозитні рахунки

Пропозиція заборонити кредитним спілкам залучати гроші на депозитні рахунки викликає багато запитань. А що, якийсь банк візьме 500 грн на депозит від старенької бабусі? Чи може буде виплачувати по 50 грн процентів по внеску? Не вірю! Касове обслуговування коштуватиме дорожче.

Кредитні спілки можуть не залучати депозити і працювати на так званих «своїх» грошах — пайових внесках, але цих грошей замало. І хочу запитати: а чи всі знають, як радіють малозабезпечені люди, отримуючи відсотки по своїм крихітним заощадженням? Торік ми проводили акцію «Дамо позитив!». Листи, написані на адресу кредитних спілок, їхня кількість здивувала не тільки державних службовців, яким були передані копії цих листів, — вони здивували самі спілки! Скільки теплих, добрих слів подяки було в цих листах!

А якщо говорити сухою мовою цифр, то заборона приймати гроші на депозит призведе до скорочення обсягів кредитування й зменшення кількості членів.

Ми вважаємо, що в спеціальному законодавстві можна передбачити чітке розмежування режимів регулювання й нагляду за кредитними спілками, які залучають депозити, і за тими, хто не має ризиків по такого роду зобов’язанням. Для першої категорії кредитних спілок варто здійснювати повноцінний пруденційний нагляд, повинні бути законодавчо встановлені вимоги обов’язкової участі в системі гарантування внесків, членства в профоб’єднаннях, а надалі — у СРО. Для другої категорії може здійснюватися загальний нагляд з чітким дотриманням правил поведінки на ринку.

Підсумовуючи, хочеться сказати таке: якщо українській кредитній спілці без врахування її специфіки, її соціальної спрямованості, заборонити залучати гроші на депозити й перетворитися в кооперативний банк, то сама природа, суть кредитної спілки буде загублена. А тисячі звичайних громадян, які багато років користувалися послугами кредитних спілок (відзначу — не фінансових бізнес структур, що називали себе «кредитними спілками», а послугами тих, хто прозоро і професійно працює), кому вони висловлять свою подяку? Не віриться, що банкам цікаві ці користувачі, та й 20 років роботи на ринку кредитних спілок довели — на цю нішу ніхто інший не претендує: роботи багато, а доходу мало.

А ті, хто знайдуть 120 млн гривень для свого перетворення в кооперативний банк, вже не будуть кредитувати малозабезпечене населення та варити в ранці каву члену, котрий прийшов до відкриття спілки.

Хочеться вірити, що спільними зусиллями, за допомогою нашого профільного регулятора, який знає тонкощі й специфіку діяльності кредитних спілок, нам вдасться відстояти свої інтереси й своє місце на ринку.

Адже в 30-х роках минулого сторіччя кредитну кооперацію вже знищували, а в 90-х знову відроджували. Чи потрібно повторювати чиїсь помилки?

11 жовтня цього року кредитні спілки-члени ВАКС презентують себе й публічно відзвітують про свою діяльність (слідкуйте за оновленням інформації на сайті ВАКС http://vaks.org.ua).

Дуже сподіваємося, що представники державних органів, які вирішують нашу подальшу долю, приймуть запрошення й візьмуть участь у цьому заході.

Щиро,

Президент ВАКС Вікторія Волковська

 


 

Постійна адреса новини на сайті ВАКС 
http://vaks.org.ua/?id_news=646


 

                             

         
Авторизація


Думка експерта



Споживачам — членам КС

Що таке кредитна спілка?

На яких принципах ґрунтується діяльність кредитної спілки?

Які нормативно-правові акти регулюють діяльність кредитних спілок?

Детальніше
 

                    
    Всі права захищено
2005-2010 © vaks.org.ua
designed by: maxprojects.net