01014, м. Київ, бул. Лесі Українки 29, оф. 42
тел.: (044) 285-60-17, 285-74-17, e-mail: office@vaks.org.ua

Всеукраїнська Асоціація

кредитних спілок

Олег Швець: «Модель української кредитної кооперації не може запропонувати й виконувати тільки одна сторона. Лише у взаємодії ринку, регулятора й інших зацікавлених сторін ми зможемо створити життєздатну модель, яка буде працювати»

Олег Станіславович Швець обіймає посаду директора департаменту регулювання та нагляду за кредитними установами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, близько трьох місяців. За цей нетривалий час він розібрався в ситуації на ринку кредитних спілок, визначив головні проблеми й вирішив, у який спосіб його департамент буде боротися з тим, що заважає цьому ринку розвиватися. Він погодився розповісти про найближчі зміни, яких варто чекати кредитним спілкам.

Як Ви оцінюєте стан ринку кредитної кооперації?

— Зараз кредитні спілки ще не вийшли з кризового стану, спричиненого подіями 2008—2010 років; за останній час в країні стало значно менше кредитних спілок; у цілому по ринку залишається високим рівень проблемних кредитів; також, на жаль, на ринку є кредитні спілки, які з різних причин не виконують своїх зобов’язань перед вкладниками.

Однак, треба зазначити, що український ринок кредитних спілок неоднорідний. З одного боку є проблемні спілки, з іншого — працює багато спілок, які ніколи не припиняли кредитувати, навіть під час кризи, й проблем з виплатами не мають. Здебільшого, такі кредитні спілки дотримуються консервативної кредитної політики, їхній стан стабільний. І якщо за рівнем проблемних кредитів такі спілки порівнювати з банками, то їхні показники значно кращі.

Які проблеми наразі існують на ринку кредитних спілок? На Вашу думку, як слід розв’язувати ці проблеми?

— Під час кризи іміджу кредитних спілок було завдано значної шкоди. Це — одна з найбільших проблем, яку потрібно розв’язувати цим фінансовим установам, а також регулятору. Складно говорити про подальший розвиток ринку, коли в багатьох представників державних органів влади і звичайних громадян кредитні спілки асоціюються з шахрайством чи іншими видами нечесного заробітку.

Інша проблема полягає в тому, що нормативи, які наразі мають виконувати кредитні спілки, не змушують їх формувати достатній рівень резервів, у першу чергу ліквідності, щоб протистояти можливим викликам, зокрема подібним до тих, що виникли під час кризи. Ситуація, коли кредитна спілка повністю формує резервний капітал кредитами, — недопустима. Це — профанація показників резервів як таких, і з цим ми будемо боротися.

Як представник регулятора можу сказати, що сучасний рівень контролю за кредитними спілками треба посилювати, в тому числі, через посилення санкцій до кредитних спілок, що не виконують вимог законодавства, а також до посадових осіб цих учасників. І серед нагальних проблем, які потрібно терміново розв’язувати, я бачу низьку якість звітної інформації, значні проміжки між поданням звітних даних, що не дозволяє відобразити справжній стан кредитних спілок і вчасно реагувати на загрозливі тенденції.

Неструктурованість ринку кредитних спілок також є значною проблемою. Наразі тут працює дві провідні асоціації, які об’єднують приблизно половину ринку. Інша половина кредитних спілок ніяк не задіяна в процесах самоконтролю ринку.

Чого наразі не вистачає системі кредитних спілок для того, щоб її можна було вважати цілісною й такою, яка б влаштовувала державу?

— Сьогодні система кредитної кооперації в черговий раз перебуває на «нульовому рівні». Перший такий рівень був у 1992 році, коли створювали спілки, потім все можна було змінити, коли створювали регулятор. Зараз система кредитної кооперації в Україні знову перебуває на відправній точці — після кризи. І це — чергова можливість побудувати систему такою, якою вона має бути. На сьогодні регулятор розробив модель розвитку ринку, і найближчим часом ми будемо її активно обговорювати із самим ринком.

Підкреслю, наше бачення полягає в тому, що модель української кредитної кооперації не може запропонувати й впровадити тільки одна сторона. Лише у взаємодії з ринком та іншими зацікавленими сторонами ми зможемо створити життєздатну модель, яка буде працювати. Зараз не вистачає механізмів, за допомогою яких можна стабілізувати ситуацію в тій чи іншій кредитній спілці, якщо в неї виникають проблеми. Як виходити з цього — або через стабілізаційні фонди асоціацій, або через обов’язкову участь в ОКСах, або через фонд гарантування вкладів — наразі активно обговорюється. Крім того, важливим елементом є пункт Національного плану дій на 2012 рік, затверджений Президентом України, відповідно до якого необхідно розробити законопроект, що передбачає передачу Національному банку України пруденційного нагляду за кредитними спілками, які працюють із депозитами. Зараз ми з НБУ обговорюємо побудову такої системи пруденційного нагляду. Це має посилити контроль держави над процесами, що відбуваються на ринку.

Чи планує Нацкомфінпослуг посилити контроль над ринком кредитних спілок?

— Раніше Держфінпослуг багато уваги приділяла саме оформленню документів, а регулюванню ринку — недостатньо. Звідси численні випадки переподання пакетів з документами по дозвільних процедурах (чому сприяє суперечливість у нормативній базі) з одного боку, і випадки банкрутства кредитних спілок після проведення перевірок учасників, по яких не було виявлено порушень, або одразу після видачі ліцензій.

Зараз ми змінюємо нормативну базу по дозвільних процедурах, впорядкувавши вимоги до пакета документів.

З іншого боку, посилення ролі регулятора на ринку кредитних спілок, а також запровадження механізмів самоконтролю з боку самого ринку.

Також обов’язково необхідно створювати систему «цивілізованого» виведення з ринку неплатоспроможних кредитних спілок і безумовно під пильним контролем регулятора.

Наскільки Нацкомфінпослуг наразі може забезпечити посилення такого контролю? Чи вистачить для цього працівників?

— Ми розуміємо ситуацію в країні, ще наразі немає фінансування для збільшення штатної чисельності Нацкомфінпослуг, тому, на мій погляд, потрібно запроваджувати більш сучасні методи роботи. Зокрема, як приклад, введення електронного документообігу дозволить значно знизити затрати на персонал під час прийому звітності, натомість збільшити час на її аналіз та дозволить реагувати на можливі виклики на більш ранньому етапі.

Сьогодні одним з найбільш актуальних для кредитних спілок є питання переліцензування. Скажіть, у якому стані зараз перебуває цей процес?

— Зараз процес ліцензування налагоджений. Однак виникає чимало зауважень до пакетів документів, які кредитні спілки подають для отримання ліцензій та інших дозвільних процедур. Можливо, це пов’язано також з тим, що до відділу ліцензування прийшли нові люди і почали звертати увагу на ті моменти, які раніше не опрацьовувалися. Але неякісно підготовлені документи, які кредитні спілки подають до департаменту, — один з критеріїв включення установи до переліку тих, куди ми направлятимемо перевірки. Тому я б рекомендував фінустановам ретельніше ставитися до підготовки документів.

Як Ви ставитеся до системи гарантування вкладів і до ініціатив приєднати кредитні спілки до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб?

— Ми можемо намалювати схему, що на папері буде виглядати ідеально. Однак при цьому потрібно розуміти, де брати ресурси для впровадження такої схеми. Фонд гарантування вкладів — потрібна структура, що довела світова та вітчизняна практика.

На мій погляд, можливість приєднання українських кредитних спілок, які працюють з депозитами, до існуючого банківського Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на сьогодні більш перспективна, ніж створення окремого фонду. Слід реально дивитися на речі: активи кредитних спілок і депозитний портфель не такі вже й великі, відповідно спілки не зможуть швидко накопичити достатньо ресурсу, щоб покрити адміністративні витрати та мати реальну можливість відшкодувати вклад.

Паралельно з вирішенням питання щодо фонду гарантування вкладів кредитним спілкам потрібно формувати фонди, які б грали роль санатора. Фонд гарантування — це останній етап, а до цього мають бути задіяні ресурси, за допомогою яких можна спробувати виправити ситуацію й нормалізувати роботу проблемної кредитної спілки.

Яка Ваша позиція щодо створення саморегулівної організації на ринку кредитних спілок?

— Як я вже казав, на сьогодні ринок кредитних спілок неструктурований. Дві великі асоціації — головні гравці ринку. Якщо спробувати комусь із них надати статус саморегулівної організації, це призведе тільки до конфлікту на ринку й не принесе жодного практичного результату. Ми схиляємося до того, щоб розглядати не саморегулювання, а додатковий самоконтроль. Обидві асоціації мають значний досвід діяльності на ринку. У кредитних спілок-членів цих асоціацій професійний рівень значно вище, ніж в інших представників ринку. На першому етапі нам потрібно урівняти стандарти діяльності для всіх кредитних спілок. І ми переконані в тому, що це можна зробити через обов’язкове членство в асоціаціях, щоб саме асоціації контролювали, чи дотримуються стандартів кредитні спілки.

А на другому етапі вже ринок сам визначить потрібну кількість асоціацій: одна чи кілька.

«Вісник кредитної кооперації» № 4 (28) липень 2012 р.


Довідка

Олег Станіславович ШВЕЦЬ

Директор департаменту регулювання та нагляду за кредитними установами Нацкомфінпослуг.

У фінансовому секторі з 2005 р., на фондовому ринку — з 2006 р. Пройшов шлях від менеджера з фінансової роботи до фінансового управляючого холдингу. Працював у всіх секторах фондового ринку: брокерська компанія, КУА, хранитель тощо.

Найбільший досвід на фондовому ринку отримав на посаді генерального директора КУА АПФ «Фондова перспектива» (липень 2006 — червень 2008 р.), а також виконавчого директора ТОВ «Фенікс Капітал».

Має досвід роботи в саморегулівній організації, що існує на фондовому ринку.

У минулому, член ради асоціації фондових торгівців, член громадської ради при Комісії з цінних паперів.


Постійна адреса новини на сайті ВАКС 
http://vaks.org.ua/?id_news=637

                        

         
Авторизація


Думка експерта



Споживачам — членам КС

Що таке кредитна спілка?

На яких принципах ґрунтується діяльність кредитної спілки?

Які нормативно-правові акти регулюють діяльність кредитних спілок?

Детальніше
 

                    
    Всі права захищено
2005-2010 © vaks.org.ua
designed by: maxprojects.net